Наукові напрямки

Наукова робота кафедри спрямована на вивчення ролі нейроімуноендокринної регуляції функцій організму, зокрема статевого дозрівання, сезонної циклічності репродуктивного комплексу, функції гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної та надниркової систем за умов норми і при дії різних стресорів. .

Досягнення викладачів, співробітників, аспірантів кафедри:

  • суттєво розширили уявлення про залучення структур головного мозку в ендокринні взаємодії;
  • з'ясували загальну схему організації нейроімуноендокринної системи;
  • встановили роль гіпофізарних, гіпоталамічних та надгіпоталамічних структур мозку в регуляції функцій ендокринних залоз.

Результати НДР впроваджено в навчальний процес на біологічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Одержані дані відображені в численних наукових публікаціях, представлені на багатьох вітчизняних та міжнародних форумах, а також знайшли практичний вихід у розробці новітніх технологій регуляції розмноження тварин.

У 2006-2010 рр. на кафедрі виконувалась тема: «Дослідження гістофізіології та ультраструктури нейроімуноендокринної системи контролю функцій ендокринних залоз в динаміці стресорної реакції та циркадних ритмів активності тварин» за комплексною науковою програмою «Здоров’я людини».     

В результаті досліджень було встановлено, що введення мелатоніну вранці, ввечері та вночі викликає пригнічення функції гонад, а введення його вдень – стимуляцію гонад у птахів. Підтверджено, що мелатонін опосередковує свій вплив на репродуктивну систему птахів через дофамінергічну систему, однак вперше встановлено, що цей вплив відрізняється в різний час доби. Вперше доведено, що блокада D1 дофамінових рецепторів R(+)-SCH-23390 гідрохлоридом призводить до зниженняактивності пінеалоцитів і розвитку деструктивних змін. Встановлено, що циркадні пейсмекери у птахів можуть бути автономними, або підпорядкованими один одному, що залежить від часу доби. Отримані нові дані про ультраструктурні особливості реакції адреналових клітин птахів на холодовий стрес. Цінним критерієм оцінки адаптаційних реакцій гіпоталамо-адреналової системи є ультраструктурні зміни мітохондрій і ліпосом адренокортикоцитів і катехоламінвмісних секреторних гранул хромафіноцитів. Результати досліджень дозволили проаналізувати та порівняти перебіг фізіологічних подій при дії різних стресорних ситуацій . Вперше показана роль хронічних ін’єкцій спіронолактону, еналаприлу, цититону та метилдопа на функції клітин наднирників птахів у нормі та при холодовому стресі. Показано наслідки комбінованої дії мелатоніна, серотоніна, імунізації, епіфізектомії на епіфіз, репродуктивну систему та антитілоутворення. 

Починаючи з 01.01.2010 р. по 31.12.2015 р. запланована і виконується тема: «Морфофізіологічні та патоморфологічні нейроімуноендокринні взаємодії за різних функціональних станів організму» у межах програми 2206010 “Фундаментальні дослідження у сфері природничих і технічних, гуманітарних і суспільних наук”.

Мета цієї роботи: з’ясувати здатність епіфіза, надниркових залоз, та органів імунної системи залучатись до регуляторних механізмів у нейроендокринній регуляції через їх участь у реакціях на зміни зовнішнього або внутрішнього середовища організму; з’ясувати вплив стресу на досліджувані нейроімуноендокринні взаємозв’язки; визначити роль гліальних клітин та специфічних пептидів головного мозку на механізми взаємодії регуляторних систем залучених в процеси регуляції розмноження.

Буде досліджено роль епіфіза та лімфоїдних органів ссавців при різних світлових та температурних режимах та при впливі екзогенного мелатоніну; характер адаптації наднирників та лімфоїдних органів на різні види стресу; морфофізіологічні зміни у нервовій системі при розвитку оксидативного стресу під час цукрового діабету; зміни ультраструктурних показників функціональної активності астроцитів у різних фазах репродуктивного циклу та за умов дії стресу; вплив катехол- та індоламінергічних систем головного мозку на механізми стимуляції репродуктивної функції специфічними пептидами головного мозку.