Наукова робота музею

Тільки за роки незалежності працівниками музею захищено одну кандидатську дисертацію, видруковано понад 50 наукових праць, описано 10 видів та 2 підвиди метеликів, 1 вид жуків. За участі працівників музею видано 5 фундаментальних каталогів фондових колекцій, а також чотири монографії (у співавторстві). Велику участь у розвитку видавничої справи в Музеї у новітню добу незалежності має діяльність В.В. Чиколовця, М.І. Головушкіна та О.В. Бідзілі . Протягом 1930-1950-х рр. Зоологічний музей Київського університету імені Тараса Шевченка видавав свій збірник наукових праць, 2002 р. видання збірника відновлено. На колекціях Зоомузею написано десятки кандидатських та докторських дисертацій в Україні та за її межами. Праця аспірантів з колекціями Музею давно стала неперервним процесом. Зростає науковий потенціал колективу Музею. Від кінця 1990-х рр. розпочався процес, зворотній до того, який мав місце після встановлення радянської влади: Зоомузей Університету, завдяки стабільнішому за Національну академію наук становищу, став притягальним центром для музейних працівників НАН України. Так, нині в Зоомузеї Київського національного університету працює працюють два колишні фахівці Зоологічного музею НАН України — канд. біол. н. О.Є. Зиков та М.І. Головушкін. І для працівників самого біологічного факультету Музей має таку ж притягальну силу. Зокрема, постійне місце роботи у Музеї має співробітник екологічної лабораторії факультету канд. біол. н. О.В. Бідзіля. Тісна співпраця єднає Зоомузей Київського національного університету імені Тараса Шевченка з колегами з установ Національної академії наук України, а також із наукових установ Харкова, Карадазького заповідника, Ніжина, Львова, Запоріжжя, Одеси та інших наукових центрів України. Підсумком цих контактів стала велика кількість наукових статей та низка монографій. Такий же сталий характер притаманний плідній науковій співпраці працівників Музею із закордонними колегами.
В аудиторіях Зоомузею на його колекціях провадять практичні заняття та читають теоретичні курси для студентів біологічного факультету. Це насамперед загальні курси зоології безхребетних та зоології хребетних тварин і практичні заняття до них; спецкурси кафедри зоології із зоогеографії, іхтіології, орнітології великий практикум із зоології тощо. У роботі зі студентами у музейних аудиторіях протягом року бере участь увесь викладацький склад кафедри зоології. Активно співпрацює із Музеєм у ділянці викладання зоогеографії географічний факультет університету. Основи знань про тваринний світ закріплюють в експозиції студенти факультетів соціології та психології, історичного, філософського. Щороку музей відвідує близько 2000 чол., провадяться не тільки заняття студентів університету, але й Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, Національного аграрного університету, Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, а також гімназій, ліцеїв, технікумів, інших середніх навчальних закладів столиці та з усіх кутків України. Щороку на базі Зоомузею КНУ готується до загальнодержавних олімпіад знань з біології команда столиці України, багато з учасників цих навчальних зборів згодом вигравало не тільки загальнодержавні, але й усесвтні олімпіади подібного профілю. Видатне значення у побудові в нашій країні громадянського суспільства Музей здобув від часів, коли його стіни у "червоному" корпусі ставали притулком для Ініціативної комісії Дня Біолога, свята, яке мало стверджувати людську гідність біологів, як людей, чий фах у радянському суспільстві здавався владі і багатьом непрестижним. У часи перебудови та у новітню добу незалежності Музей став відомим центром природо- та пам’яткоохоронного руху. Тут, зокрема протягом трьох років на початку ХХІ ст. проходило редагування "Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні".
Зоомузей залишається донині винятково цінною науково-інформаційною системою, послугами якої залюбки користуються фахівці народного господарства, зокрема освітяни, спеціалісти сільського та лісового господарства, медики, а також всі аматори вивчення природи. Вже протягом останнього півстоліття вченими наукових закладів України та фахівцями Музею на основі його колекцій написано десятки науково-популярних книжок для широкого загалу. І цього року на основі зібрання Музею готуються до друку кілька грунтовних науково-популярних видань. Всі ці передумови дозволили протягом 1999-2002 рр. провести комп’ютеризацію музею, закупити холодильні камери, які дозволили загалом вирішити питання збереженням свіжого та фондового колекційного матеріалу в умовах, коли застосування отрутохімікатів небажане, внаслідок наближеності навчальних аудиторій. 2001 року за ініціативою Ж.В. Розори та особистої підтримки ректора Університету академіка В.В. Скопенка було розпочато розширення експозиції Музею: новий зал птахів має розміститись у сусідній аудиторії, де перед тим розташовувались перенесені нині до відбудованих оранжерейних приміщень ботсаду колекції університетського ботанічного музею. Таким чином після реконструкції експозиція Музею охоплюватиме всі приміщення на третьому поверсі лівого крила з фасаду Головного корпусу Університету. 16 жовтня 2003 р. почалось перенесення експозиційних колекцій птахів до нової зали, і разом з цим припинила своє існування стара експозиція, яку відвідувачі музею з усіх кінців світу (між ними багато видатних вчених та державних діячів) бачили протягом другої половини бурхливого в історії України ХХ ст. На фотографії колективу Музею, вміщеній у цій книжці, ви бачите нас, його працівників, у старій експозиції напередодні цієї видатної події. Новий орнітологічний зал має відчинитись до 170-річчя Університету.
Протягом своєї понад 175-річної історії Зоомузей Київського університету як заклад здобув непересічні заслуги перед світовою наукою. Він став робочим місцем для таких всесвітньовідомих вчених як В. Г. Бессер, А.Л. Андржейовський, О.Ф. Міддендорф, К.Ф. Кесслер, О.О. Ковалевський, М.О. Кричагін, О.М. Паульсон, М.В. Бобрецький, О.О. Коротнєв, В.К. Совинський, В.О. Караваєв, С.Ю. КушакевичВ.В. Совинський, І.А. Цемш, В.М. Артоболевський, О.Б. Кістяківський, Л.А. Шелюжко, М.С. Образцов, Є.М. Савченко, М.А. Воїнственський, О.П. Корнєєв, Л.О. Смогоржевський, В.І. Таращук, Ю.Й. Пащенко та багато інших. Працівникам музею належить честь наукового відкриття та повномасштабного опису фауни України, зокрема, Волині, Поділля, її центральної частини, степової зони та Криму. Значний внесок Зоомузею Київського університету і у створення зоогеографічної карти світу. Так само величезні заслуги працівників у вивченні світової ентомофауни від західноєвропейських теренів до Далекого Сходу Росії, Паміру, Азербайджану, Туркменистану, Сибіру, Північної Африки, Індонезії, Південної Америки, світової фауни прісних та морських вод (зокрема Дніпра, озера Байкал, Середземного, Червоного, Чорного, Азовського, Каспійського морів тощо), фауни риб, птахів та мишоподібних гризунів Палеарктики. До здобутків музею, безперечно, належить створення сучасних засад еволюційного вчення та з'ясування важливих закономірностей онтогенезу тварин, значний внесок в теорію походження багатоклітинних організмів, відкриття механізму роботи зябрових покришок у риб, Працівниками музею було закладено підвалини для викладання окремих теоретичних та прикладних зоологічних дисциплін не тільки в Україні, але й в усій Російській імперії, а згодом і в усьому СРСР, а також — основи таксидермічної справи у зоомузеях України (А.Б. Шустерус, О.Д. та Н.Т. Лубкіни, К.Л. Шишкін, Н.С. Павлицька, В.М. Бондаренко, В.О. Антонович, Ю.О. Волненко, Г.В. Сележинський, М. Чиченюк, М.І. Головушкін). Перу вчених, які працювали у музеї належить багато класичних праць із систематики, морфології, ембріології тварин тощо. Праця Зоомузею дала потужний поступ просвіті в Україні, одні з перших підручників із зоології російською та українською мовами були написані його директорами.